Велика українська енциклопедія
Одним із перших ремісничих училищ в Російській імперії було Архангельське, розташоване у волосному центрі Херсонської губернії. Архангельське училище відкрито 1884 року.
Воно мало два відділення – теслярсько-столярне та ковальсько-слюсарне. Для підготовки цих професій земство розробило навчальні плани і програми з три і чотирирічним терміном навчання. Першим директором училища було призначено лікаря Архангельської дільниці Ф.М. Скворцова, а його помічником – учителя місцевої земської школи І. Симонова. З 1887 року кількість учнів становила 19 осіб. Цього року в навчальному закладі було введено крім денних занять, і вечірні.
На початку XX століття в училищі вже навчалося 60 осіб. Так, за архівними даними 1908 року, контингент училища становив 61 особу. За соціальним походженням усі вони були дітьми селян. Цього року стали випускниками 16 учнів. Багато славних імен записано в історії училища, і не одному десятку поколінь дало воно путівку в життя.
Випускники училища працюють не тільки на Херсонщині, але і по всій Україні. Ну, а коли в 1978 році довідалися про те, що училище стало переможцем Всесоюзного соціалістичного змагання і йому присуджено перехідний Червоний прапор ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦСПС, ЦК ВЛКСМ і премія Ленінського комсомолу, радість була загальна кожний розумів, що і його частка праці є в успіху колективу. …А успіх прийшов далеко не відразу.
Архангельський ПАЛ – один з найстарших навчальних закладів на Україні готує кваліфіковані кадри для сільського господарства: трактористів-машиністів широкого профілю, що опановують також навички слюсарів-ремонтників і водіїв автомашин, операторів комп’ютерного набору, кухарів. Йому більш ста років. Колись 4-х річні ремісничі класи, де на двох відділеннях – – теслярсько- столярному і ковальсько-слюсарному навчалося всього 40 селянських дітей, сьогодні перетворилися в чудову кузню кадрів. Сьогодні вже не десятки, а тисячі юнаків і дівчат одержують тут необхідні сільському господарству спеціальності. Щорічно дипломи одержують 180-200 чоловік. Усього ж за роки свого існування ліцей підготував (з у рахуванням курсової підготовки і перепідготовки) понад 40 тисяч робочих масових професій. Варто сказати і про те, що багато господарських керівників нашої області у свій час пройшли гарну школу виховання в Архангельському ПАЛ. Нинішній педагогічний колектив та учні, що вчаться, пишаються його славною історією. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, в училище за рішенням Великоолександрівського райкому партії була створена підпільна група, яку очолив директор школи механізації сільського господарства Михайло Якович Ситніков. Багато випускників училища під час війни були нагороджені орденами і медалями, Це безстрашний, розвідник Петро Петрович Бондаренко, В’ячеслав Акимович Мартиненко, випускник училища Павло Максимович Халізов брав участь у звільненні Білорусії, кавалером багатьох бойових нагород став колишній заступник директора училища Орест Максимович Дайнека.
В Архангельському ПАЛ накопичений великий досвід трудового загартування і професійної підготовки молодих механізаторів в учнівських збирально-транспортних загонах. Такі загони вперше були створені в 1976 році по всій республіці з ініціативи архангельців. З найкращої сторони показали себе учнівські загони і в перші роки освоєння цілинних земель. 160 випускників одержали комсомольські путівки на цілину, і сьогодні училище пишається ними. На полях Високопільского і Великоолександрівського районів учні збирають до 3-х тисяч гектарів ранніх зернових. З великою радістю в 1977 році була зустрінута звістка про те, що за відмінну роботу на збиранні зернових всі учасники комсомольсько – молодіжних загонів були нагороджені Почесними грамотами обкому ЛКСМУ і коштовними подарунками. Учень Федір Чуприна був визнаний гідним ордена “Знак Пошани”, а Петро Леус, Леонід Чайка, Олександр Прут і викладач П. Н. Шахман медалями “За трудову відмінність”. Більш 20-и членів збирально – транспортних загонів були нагороджені знаками ЦК ВЛКСМ “Золоте Колосся”. Анатолій Никляса був делегатом XXІІІ, Олександр Ступак -XXІ з’їздів ЛКСМ України. Вихованці училища неодноразово брали участь у республіканських і всесоюзних конкурсах на звання “Кращий за професією”. У 1970 році за підсумками першого Всесоюзного конкурсу молодих орачів Анатолій Поляків ввійшов у кращу шістку країни. Не тільки юнаки, чимало і дівчат – механізаторів одержали в ліцеї гарну професійну підготовку. Так, випускниця, ланкова жіночого механізованої ланки колгоспу імені Мічуріна Параска Михайлівна Лазаренко гідно представляє Високопільский район в обласній Раді народних депутатів. Механізатор Валентина Рубіновська була учасницею республіканської наради передовиків сільськогосподарського виробництва. Багатьма чудовими успіхами колишніх випускників АПАЛ пишається Херсонщина. Героями Соціалістичної Праці стали Петро Степанович Бондаренко, Микола Антипович Топчій, Гаврило Микитович Лондарь, Микола Карпович Садовий. Лауреатом Державної премії СРСР став вихованець училища М. І. Бондаренко, почесне звання “Заслужений працівник сільського господарства УРСР” привласнене Олександрові Миколайовичу Федощенко. З навчальних класів Архангельського ПАЛ вийшли кавалери орденів Леніна Іван Федорович Зінченко, В’ячеслав Степанович Кикоть, Леонід Павлович Зуйков, Григорій Іванович Красуцький. Лавриненко Анатолій Анатолійович став Героєм України. Цілі механізаторські династії вийшли з училища -Бондаренко, Яковлеви, Лісоволи, Могильних, Братченко. У 1980 році в колгоспі “Зоря” урочисто було відкрите поле імені кавалера ордена Леніна, одного з найстарших механізаторів Костянтина Васильовича Яковлева. Батьківську трудову естафету прийняв його син Дмитро, один із кращих комбайнерів Високопільскього району. Представник третього покоління Яковлевих Сергій став першим власником перехідного кубка імені свого діда К. В. Яковлева; другий онук Валерій, ще навчаючись в школі, у період збирання працював разом з батьком помічником комбайнера. Досвід роботи Архангельського ПАЛ відзначався різними нагородами і заохоченнями. За підсумками змагання серед професійно-технічних навчальних закладів країни воно неодноразово нагороджувалося грамотами Головного управління трудових резервів при Раді Міністрів СРСР.
Але це історія, це традиції, що і зараз живуть в ліцеї, допомагають педагогам виховувати молодь, користуючись гаслом “… Кожне нове покоління повинне підніматися на більш високий рівень освіченості і загальної культури, професійної кваліфікації і цивільної активності…”. В ліцеї є всі можливості для виконання цього завдання: матеріально – технічна база, досвідчені, знаючі свою справу викладачі. Усі викладачі мають вищу освіту, майстри виробничого навчання – вищу і середньо спеціальну. В ліцеї обладнані навчальні кабінети і лабораторії, слюсарні і ремонтні майстерні, спортивний і актовий зали. Є гарний упоряджений гуртожиток, їдальня, бібліотека, виділені приміщення для занять художньою самодіяльністю. Для практичного навчання мається повний набір сільгосптехніки, тренажери, комп’ютерний клас, навчальне господарство площею 304 гектара.
